Неділя 1-ша Великого посту. Торжество Православ’я
Євангелія від Івана 1,43-51
Сьогодні дорогі брати і сестри, воскресний день, який носить назву “Неділя Торжества Православ’я.” Пройшов перший тиждень Великого посту і Церква святкує перемогу. Коли і над ким встановлена ця перемога?
Багато століть різноманітні єресі і розколи загрожували і загрожують до нині єдності Церкви Христової. Прийшовши на землю, Христос заснував Церкву і сказав, що ворота пекла її не здолають (Мт. 16.18), тому що вона є стовп і утвердження віри.
З початку заснування і до сьогоднішнього дня Церква є воюючою і завойовує вона не земні багатства, а кожну душу православної людини.
Неділя Торжества Православ’я нагадує нам про перемогу проти єресі іконоборства. Саме в цей день на 7 Вселенському Соборі була осудження остання із великих єресей-єресь іконоборства.
При імператорі Льву Ісавру ікони були названі ідолами, їх спалювали і жорстоко переслідували тих, хто був не згідний з думкою імператора. Це гоніння продовжувалось понад сто років.
А чи існує сьогодні іконоборство?
Блаженний Августин говорить, що ми є іконоборцями, якщо своїм життям не показуємо істинне вчення, про яке говоримо. Саме своїм життям ми повинні показати, як повинен жити християнин-людина, яка називає себе послідовником Христа.
У сьогоднішнім Євангельському читанні ми чули, коли Нафанаїл прийшов до Христа і Господь звернувшись до нього сказав: “Ось воістину ізраїльтянин, у якому немає лукавства.”
Саме такими повинні бути і ми з вами. Жити без лукавства, без осудження інших, без нарікань на своє земне життя. Жити у терпінні і любові один до одного, пам’ятаючи про те, що любов-то Христос.
Саме завдяки терпінню і любові Церква Христова перемагала усі негаразди. Свята Церква і мужі церковні завжди говорили і говорять нам про Велику жертовну любов, якою був сповнений Господь наш Ісус Христос.
По великій любові до нас Господь прийшов на землю, прийняв тіло людини, страждав на хресті, заради спасіння тих хто прийме на себе хрест свій і піде вслід за Господом.
Сьогодні Господь шукає спасіння всіх, і той кому відкривається ця благодать-пізнати Господа, саме ця людина і може назвати себе послідовником Христа. Такими були Святі апостоли, сотні тисяч мучеників, які віддали своє життя заради віри в єдиного Бога. Саме вони і є прикладом для нашого земного подвигу.
Біймося дорогі мої, щоб ми ніколи не відпадали від Церкви Христової, щоб не відхрестилися від святих, які протягом століть стверджувались у вірі і єдності з Богом і тоді Торжество Православ’я буде проявлятися у нашому терпінні, в умінні прощати і любити, у стійкій вірі в Господа нашого Ісуса Христа, в єдності у Святу Соборну і Апостольську церкву.
І саме тоді і в нас, і серед нас буде справжнє Торжество Православ’я. Амінь.
Протоієрей о. Ярослав
