Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії Возлюблені у Христі брати і сестри!
Сьогодні Свята Церква святкує величне і таємниче свято — Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Це день, коли Матір Господа нашого Ісуса Христа відійшла від земного життя у вічність, але не в смерть,як ми розуміємо її, а в сон миру, у славне переселення до Свого Сина і Бога.Церква називає цей день не «смертю», а успінням, тобто засинанням, тому що Пречиста Діва, яка стала Живим Храмом Бога, не підлягає тлінню. Її тіло, яке носило у собі Спасителя, не могло залишитися у гробі, але було піднесене на небеса, де Вона нині перебуває у славі та молиться за весь світ.Перед успінням Пресвята Богородиця отримала благовістя від Архангела Гавриїла, що її земний шлях наближається до завершення. Вона спокійно й з любов’ю готувалася до цієї зустрічі з Господом, як наречена, що йде до свого Жениха. Апостоли чудесним чином були зібрані Духом Святим з усіх кінців землі, щоб бути свідками її відходу та віддати належну шану.Сьогодні ми бачимо на її прикладі, як повинна завершуватися праведна християнська душа — у мирі, з вірою і з молитвою. Для нас Успіння — це не
лише згадка події, що сталася дві тисячі років тому. Це нагадування, що кожен із нас одного дня стане перед Господом, і наше завдання — бути готовими, щоб наш відхід був не у страху, а у надії на зустріч із Ним.

Пресвята Богородиця стала для нас Матір’ю у духовному сенсі. Біля хреста Господь сказав апостолові Іоану: Оце Матір твоя (Ін. 19:27). І з того часу всі ми прийняли її материнське покровительство. Сьогодні ми знову чуємо її тихий голос: Що б вам потрібно — просіть Мого Сина, і Я буду за вас клопотати.

Тож у день Її славного Успіння відкриймо серця для щирої молитви: за мир у світі і в наших серцях, за навернення заблудших, за силу пройти
випробовування, і за те, щоб у годину нашої смерті Богородиця була поруч і провадила нас до свого Сина.

Нехай Пресвята Богородиця захистить нас від усякого зла та приведе до вічного життя.