Неділя 4-та після Пасхи, про паралізованого

Євангелія від Івана 5,1-15.

38 років хворіти… це більше ніж пів життя, а дехто і до стількох не доживає. Деколи людина може так далеко зайти, так себе покалічити гріхом, що після цього хворіє дуже довго.

Свята Фаустина називає гріх “безоднею злості і невдячності”.

Це спочатку гріх здається чимось нешкідливим, а в дійсності поступово руйнує людське життя, від чого власне людина хворіє. Внаслідок гріхів нездужав і євангельський розслаблений, для якого скажемо: шансів на виздоровлення не було. Та з’явився Той, Хто є справжнім Лікарем і душі і тіла. Що було б, якби Христос не прийшов? Страшно подумати! Чи цінимо ми це, чи неустанно дякуємо Богові за Спасителя?

І так, Ісус прийшов, щоб спасти людину від гріхів, які привели її до безнадії.

ГРІХ – це хвороба душі, куди більш небезпечніша ніж хвороба тіла. Внаслідок гріховних дій людина стає розслабленою, – не може нічого вдіяти, самотужки вийти із цього жалюгідного стану.

“Якщо ти здоровий, подякуй Богові! Натомість, якщо хворий, не втрачай відваги. Є надія – Христос” (Св. Єфрем Сирін)

Людська душа може хворіти на різні недуги: хворіти гордістю, заздрістю, розпустою, гнівом, сквернослів’ям та інші. Якщо від цих хворіб душу не вилікувати, то з часом вони можуть перейти у тілесні недуги: сліпоту, кривоту, усохлість і т.д. Звичайно, не всі хвороби від гріхів, в цьому випадку, як дізнаємося з Євангелії причиною хвороби розслабленого були його гріхи.

Чим розслаблена моя душа? Деколи важко розпізнати свої гріхи, а виявити ще важче, необхідна велика покора…

Христос хоче подарувати повноту душевного і тілесного здоров’я кожній людині, яка цього прагне. Тільки від нас залежить чи цього забажаємо. Забажаємо бути здоровими і втішатися ласкою Божою, чи наповнювати свою душу гріхами.

Цікаво, що розслабленого ніхто не приносив до Христа, сам Христос його знайшов і спитав чи бажає одужати. Недужий виявив покору, що властиво є початком зцілення, бо не бачимо у його діях і словах роздратованого поводження з Ісусом.

І так, Ісус – втілене слово Боже, зціляє його словом. І недужий негайно одужав, на що власне наголошує слово відразу.

Бог робить і, може робити чудеса і у твоєму житті, якщо ти Йому це позволиш. Якщо відкриєш серце, покажеш рани свої, – Він не дорікне, а зцілить і ти відчуєш повноту справжнього життя!

Тільки пам’ятай про те, що сказав Христос розслабленому: “Оце ти видужав, не гріши ж більше, щоб гірше тобі не сталося.” Щоб не сталося те про що говорить св. Петро “Вертається пес до своєї блювотини, та: помита свиня йде валятися в калюжу.”

А таке може статися, тому необхідно старатися за будь-яку ціну не втратити того, що Господь дарував. Звичайно, диявол всіляко силкуватиметься знову привести людину до упадку, і давні гріхи можуть повернутися, якщо людина занедбає свої стосунки з Ісусом, чи й просто втратить духовну пильність, тому Святий Петро в іншому місці свого послання каже: “Будьте тверезі й чувайте. Противник ваш, диявол, ходить навколо вас як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти.”

Тому, возлюблені браття і сестри, будемо всіляко старатися уникати всього того, що могло б погубити нашу душу і ні за яку ціну не піддаватися гріховній насолоді, за яку Господь погрожує також і карою, не тільки тут, але й там, – а одягнувшись у повну зброю дамо відсіч хитрощам диявольським, щоб безпечно пожити тут і сподобитися вічних непроминаючих благ у житті вічному – чого і сподобимося всі ми, благодаттю і щедротами, Господа нашого Ісуса Христа, якому з Отцем і Святим Духом слава, честь і поклін на віки вічні. Амінь.

Протоієрей о. Ярослав