Неділя 1-ша після П’ятидесятниці. Всіх святих

Євангелія від Матвія 10,32‐33,37-38;19,27-30.

У перший недільний день після великого свята Пресвятої Трійці, дня П’ятидесятниці, Православна Церква вшановує пам’ять Всіх святих, які своїм життям засвідчили християнську віру та удостоїлися великої слави бути в оселях праведних разом з Богом Отцем, Сином і Святим Духом.

Не випадково день, присвячений усім святим, встановлений у першу неділю після П’ятидесятниці, бо найперше, що ми згадуємо після дня заснування Церкви – це святість. Це вказівка на те, що святі є вершиною дії Церкви. В нашому світі Церква і святість взаємопов’язані: без Церкви не може бути святості, але водночас і сама Церква не уявляється без святих. Якби в Церкві не було святих, це означало би, що в ній немає Святого Духа, що в ній не виконуються слова Господа, сказані Ним ще у Старому Завіті: “Будьте святі, бо я святий” (Лев.11,45). Отже, якщо в Церкві немає святих – це не Церква Христова. Не всі люди, що догодили Богу, відомі світові.

Безліч великих подвижників звершували свої подвиги безмовно і самотньо, так, що ніхто і не підозрював про їхнє існування. Тепер вони перед Престолом Божим перебувають у невимовній славі та блаженстві, разом з ангелами прославляють Бога і моляться за грішний світ. Церква і їм віддає сьогодні честь та молитовне шанування.

Багатьох святих ми знаємо і шануємо, когось частіше згадуємо у своїх молитвах, про когось дізнаємось, тільки читаючи древні патерики. А чиєсь ім’я приховане до дня другого пришестя Христового, коли з’являться світові їхні чесноти та святість їхнього життя. Про це свідчить Священне Писання, – так святий апостол Павло у своєму посланні до Коринфян говорить: “Інша слава, інша слава місяця, інша зірок, і зірка від зірки різниться у славі” (1 кор.15,41).

Тому в сьогоднішній день ми молимось усім угодникам Божим, які відвіку засяяли, знані й не знані. Тому, що це плоди дії Святого Духа у Церкві. Ми святкували сходження Духа Святого – так от і плоди Його сходження – святість життя багатьох, хто жив серед нас і разом з нами. Святість – це Божий заклик до Життя з Ним, за Його святими заповідями. Життя в Святому Дусі – це те, що Бог кожному з нас пропонує. І кожен з нас, незалежно від віку та становища, сімейна людина чи чернець, жебрак чи князь, може досягнути святості життя.

Святі люди, ставши небожителями, продовжують брати безпосередню участь у нашому житті, заступаючись за нас перед Богом. Ми сьогодні поклоняємось їхнім нетлінним останкам. Найкраще поклоніння святим і шанування їх полягають у наслідуванні їхнього життя, сповняючого високих християнських чеснот. Саме тому з давніх давен, наші прабатьки мали богоугодний звичай читати життя святих в родинному колі. І коли ми досліджуємо життя святих, вивчаємо їхній власний, особливий шлях до Бога, то можемо знайти відповіді на багато питань, які хвилюють нас.

Свята Матір Церква кожного дня закликає нас до шанування святих. Всі ми православні християни хрещені і отримуємо ім’я нашого Небесного покровителя. Усі наші храми мають престоли, які освячені в честь того чи іншого святого.

Вшановуючи пам’ять всіх святих, ми повинні пам’ятати, що святими не народжуються, а стають. Господь наш Ісус Христос говорить, що кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним, а хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і я перед Отцем Моїм небесним. Далі Господь говорить: “Хто не бере хреста свого і не йде слідом за Мною, той не достойний мене.

Вшановуючи пам’ять всіх святих Церква закликає нас до святості, адже найбільший грішник може стати великим праведником. І немає такого гріха, якого милосердя Боже не прощало б. І немає такої людини, яку б Церква Христова відкинула від себе. Отож продовжуймо своє земне життя, будемо прагнути до спасіння наших безсмертних душ і молитовно звертатися до угодників Божих: “Всі святі моліть Бога за Нас!”

Протоірей о. Ярослав!