Щороку, у другу неділю травня, як в Україні, так і в Канаді, ми відзначаємо особливе свято – День матері.
Це день, коли зупиняємось посеред щоденних турбот, аби висловити вдячність тій, що дала нам життя, навчила любити, пробачати і йти вперед.
Мама – це перше слово, перший дотик, перша молитва. В її серці – безмежна любов, у руках – праця, а в очах – надія.
Вона вміє бути сильною, коли нам боляче, і лагідною – коли ми розгублені.
Мама завжди поруч – навіть, якщо далеко. Її молитви нас бережуть, її поради – ведуть, її любов – не має меж.
Для українців, особливо в часи випробовувань, Мама – це ще й символ стійкості, віри та тепла рідного дому.
Вона – берегиня родини, нашої мови, традицій і молитви. У Канаді, серед багатьох культур і мов, День матері об’єднує нас у спільному почутті поваги до жінки, яка подарувала світло життя.
Дорогі мами! Нехай Ваше серце завжди буде зігріте любов’ю дітей. Нехай Бог благословить ваші дні: миром, здоров’ям і радістю.
Дякуємо Вам за все.
Прот. О. Ярослав.
