Неділя 28-ма після П’ятидесятниці, перед Різдвом Христовим
Євангеліє від Матвія 1, 1-25
Триває приготування до величного і радісного свята — Різдва Христового, до відновлення нашої спільноти з Богом, участі у Божій сім’ї, зв’язку синівської любові з Отцем через Божого Сина.
Апостол цієї неділі говорить про важливу умову доброго приготування до Різдва Христового — духовне очищення, обновлення духа у Христі. Це вказує на основну мету народження, приходу Христа у світ — відновлення нашої гідності дітей Божих, як основної риси нашого відновлення. У Різдві Ісуса Бог є близько нас і хоче, щоб ми були близько Нього, разом з Ним. А це означає, що ми важливі для Нього, бо Він послав свого Сина на землю для нашого спасіння.
У цю неділю ми згадуємо усіх Отців, тих праведників Старого Завіту, як Авраам, Ной, Ісаак, Яків, Давид, Соломон, Ісая та інші, які своїм життям будували Царство Боже на землі, приготовляли людство до приходу Спасителя — Ісуса Христа. Вони для нас є прикладом, взірцем, як потрібно жити на землі, будувати щастя з Богом. Дивлячись на них, згадуючи їх життя, беручи з них приклад, ми у теперішньому житті будемо знати, як потрібно жити на землі, щоб бути у духовній єдності з Богом. Вони вміли справді любити Бога, вірно Йому служити, уміли розпізнавати і сповняти Божу волю, уміли бути терпеливими, добрими, смиренними, люблячими та всеперемагаючими. І це служіння Богові, сповнення Божої волі на землі, приносило їм правдиве щастя, правдиву радість.
Святі Отці є для нас прикладом, як здобути правдиве щастя та радість на землі. Незважаючи на те, що сучасна людина наділена більшими матеріальними вигодами та здобутками техніки, та правдивого щастя, що приходить від Божої благодаті, від єдності з Богом, їй найбільше бракує — доброти, милосердя і любові. А бракує тому, що людина не шукає щастя з Богом і в Бозі.
Господь дав людині все, що необхідне, щоб вона була щасливою. Як пише апостол Павло: «…не надіялись на нетривке багатство, але на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку» (1 Тим. 6, 17). Але що стається? Людина має свою думку на життя, тобто вона хоче мати такі радощі, які вона собі уявляє, а не такі, які Господь подарував — ті радощі, якими ми, на жаль, більше не втішаємось.
Тому важливим плодом духовного обновлення, очищення є глибше пізнання себе, Божого образу і любові у собі. Щастя, радість тільки у земних речах, власних бажаннях не дає людині зрозуміти саму себе, пізнати те добро, яке Бог вклав в нас.
Але, коли б ми намагалися пізнати самих себе, Царство Небесне, що всередині нас, то прийшли б до того, до чого прийшли Святі Отці — до служіння своєму Творцеві. Ісус навчав про це так: «Царство Боже прийде непомітно; ані не скажуть: “Ось воно тут!” — або: “Он там” — бо Царство Боже є між вами» (Лк. 17, 21), — тобто там, де людина віднаходить Божу Любов.
Люди, які віддали себе на служіння Богові, для яких виконання Божої волі, а не своєї, є головною ціллю життя, дивляться на цей Божий світ зовсім іншими очима. Сонячне проміння, спів пташок, зелень навколо, навіть ті невеликі здобутки, що вони мають, приносять їм радість, бо все це Дар Божий.
Уміння бачити Бога, втішатися Його дарами — ось те, що принесе людині правдиву радість. Біда в тому, що людина намагається бути чимось у світі, не заглядаючи у свою душу, не шукаючи у самій собі відповіді: «Як я можу стати щасливою?»
Стремління людини бути щасливою цінностями цього світу не дає можливості людині віднайти Царство Боже. Людина з пожадливістю черпає інформацію зі світу для того, щоб бути щасливою, але нею не стає, бо забуває, що для правдивого щастя найперше потрібно пізнати Бога і пізнати самого себе.
Святі Отці залишили духовну спадщину, духовний досвід, який допоможе нам відмежуватися від думок світу і побачити те, що потрібно для здобуття правдивого щастя — відкритість до Бога. Берімо приклад зі Святих Отців, молімося до них, і вони навчать нас правдивої духовності, знаходити правдиве Боже щастя і радість у житті.
Амінь.
Протоієрей о. Ярослав
