29 Неділя після П’ятидесятниці, після Різдва Христового.
Євангелія від Матвія 2,13-23.
Дорогі брати і сестри сьогоднішнє євангельське читання розповідає нам про страх і жорстокість царя Ірода, який прагнучи убити немовля Боже, вдається до вбивства невинних дітей у Вифлеємі. Ця подія, хоча сповнена трагізму, відкриває нам важливі духовні істини про природу гріха, страху і боротьбу між добром і злом.
Цар Ірод уособлює в собі людину, яка живе за законами гордині, егоїзму і страху втратити владу. Він боїться народження Месії, сприймаючи Його як конкурента, який загрожує його земному престолу. Як говорить святитель Іоан Златоуст: Ірод не зрозумів, що Христос прийшов не забрати земні царства, а відкрити Небесне Царство, яке не може бути зруйноване людськими руками.
Цей страх Ірода символізує боротьбу людської гордині проти Божої правди. Адже гріх завжди прагне зберегти свою владу над серцем людини, не допускаючи туди світла Христового.
Жорстоке рішення Ірода вбити немовлят у Вифлеємі є плодом його духовної сліпоти. Святитель Василій Великий нагадує: “Гріх, який панує в душі, робить людину сліпою на істину і здатною до найбільших злочинів”.
Ірод, бажаючи захистити свою тимчасову владу, чинить зло, не усвідомлюючи, що бореться проти самого Бога. У цьому виявляється глибина людського падіння: коли серце відвертається від Бога, воно стає здатне до жахливих справ.
Святі Отці, включно з Августином, вважають, що Ірод став знаряддям у руках диявола. Його дії були продиктовані спокусником, який прагнув зірвати Божий план спасіння. Блаженний Августин говорить про те, що диявол, який сам повстав проти Бога через гординю, штовхає людину на подібний шлях.
Августин також наголошує, що невіра і брак смирення стали основними причинами жорстокості Ірода. Він не сприйняв пророцтва про Месію як духовну істоту, а побачив у них лише загрозу своєму політичному становищу.
Жорстокість Ірода була наслідком гордині, страху втрати влади, ненависті до істини, духовного впливу диявола та відсутності віри. Для християн цей приклад є пересторогою: коли людина віддається гріху, вона стає здатною на найбільші злочини. Святі Отці закликають боротися з гординею і страхом через смирення, віру і любов до Бога, бо тільки це захищає душу від духовного занепаду!
Протоірей о. Ярослав!
