Неділя 21-ша після П’ятидесятниці
Євангеліє від Луки 8, 5-15
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри, у сьогоднішню Неділю ми чули зі Святої Євангелії притчу про сіяча. Господь говорить притчами для того, щоб зробити своє Слово виразним і глибше закласти його у пам’ять людини. Спаситель навчає нас, як потрібно берегти неоцінений скарб Слова Божого, оскільки воно подає віруючій людині пізнання правдивого Бога, утверджує в істинній вірі та дає життя вічне.
Дійсно, «багато хто з пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути те, що ви чуєте, і не чули» (Мт. 13). Словом навернув цілий світ з поганства до правдивої віри та богоугодного життя.
Особливо в першому столітті християни мали сильну віру і готові були понести найлютішу смерть за Христа.
Слово Боже — «то дух і життя» (Ін. 6). Слово Боже «живе та діяльне» (Євр. 4, 12).
Але не кожен, хто його слухає, може отримати урожай, бо не однакова земля, на яку паде насіння Слова Євангелія. Земля, в даному випадку, — це наші серця. «Вони, — говорить блаженний Феофілакт, — стають або дорогою, або камінням, або терням, або родючою землею».
Апостоли не розуміли, що хотів сказати цими словами Христос, і запитали: «Чого навчає нас ця притча?» Ісус терпляче їм пояснив: зерно — Слово Боже, рілля — люди, які слухають Слово Боже і від яких Господь чекає урожаю, тобто праведного життя. Сіяч — це Христос і кожен проповідник Слова Божого. Однаково сіється зерно, але, як бачимо, не кожне приносить урожай. Так і Святе Євангеліє проповідується у Храмах, але чомусь далеко не всі люди живуть праведним Християнським життям.
- У когось розум затьмарений пристрастями, а серце загрубіло у гріхах, що не розуміє Слова Божого.
- У іншого — воно на поверхні розуму та серця й не пускає кореня, подібно до зерна на дорозі, відкрите для перехожих, і злий дух легко його викрадає.
- Кам’янисту землю відображають собою ті люди, які захоплюються проповіддю Євангелія як приємною новиною, але не змінюють свого життя, не борються зі спокусами і в час випробувань зраджують своїй вірі.
- Під тернистою землею розуміються серця людей, опанованих пристрастями багатства, насолод і благ цього світу.
- Під доброю землею — люди з добрими чистими серцями, які, почувши Слово Боже, твердо вирішують зробити Його керівником усього свого життя.
Святе Письмо Старого та Нового Заповіту — це слово Боже, яке дане кожному, хто прагне спасіння своєї душі і настанови для земного життя, бо через Нього Господь нам підказує, як ми маємо духовно вдосконалюватися.
Але чи можна йти шляхом спасіння душі без знання Слова Божого? Звичайно, що ні, бо Спаситель Ісус Христос говорить: «Вівці мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною» (Ін. 10, 27).
Не можна почути голос Божий по-іншому, ніж через Святе Письмо. І тільки через вчення Христове ми дізнаємося, як нам осягнути спасіння, тому що, християни, стаємо дітьми Божими, коли слухаємо Його Заповіді, настанови, накази без суперечок і свавілля.
Дорогі у Христі брати і сестри, завжди охоче і побожно прислухаймося, приходячи до храму, до слова Божого. Воно є для нас дороговказом, світильником та хлібом для душі і веде нас у вічні оселі. Читаючи самостійно Святе Письмо, відкладаймо його у глибині свого серця і з вірою бережімо, бо сам Господь Бог з нами говорить і через Своє Слово нас настановляє, надихає, укріплює і спасає!
Амінь!
Протоієрей о. Ярослав.
