Неділя 19-та після П’ятидесятниці
Євангеліє від Луки 6, 31-36
Дорогі брати і сестри!
Слова Христа з сьогоднішнього Євангелія від Луки зворушують самі наші серця. Ми часто думаємо, що бути добрим — це достатньо просто: любити своїх рідних, допомагати друзям, підтримувати тих, хто нас шанує. Але Христос піднімає нас набагато вище: Він кличе любити навіть ворогів, бути милосердними навіть до тих, хто не заслуговує, робити добро не заради подяки.
Це — найвищий рівень християнського життя. Бо справжня любов — це внутрішня готовність любити, навіть коли нас зневажають.
Так любить Бог: Він посилає дощ і сонце всім — і праведним, і неправедним. Він не ділить людей на «своїх» і «чужих». Христос закликає нас: «Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний».
Це означає — дивитися на кожну людину очима Бога. Не осуджувати, не відповідати злом на зло, не замикати серце в образі. Бо тільки милосердя робить нас подібними до Нього.
Коли ми прощаємо, коли не шукаємо помсти, коли допомагаємо без вигоди — ми вже є синами і дочками Всевишнього. І тоді, навіть у світі, повному жорстокості й байдужості, засяє Божа любов — через наші серця.
Господи Ісусе Христе, навчи нас любити, як любиш Ти.
Дай нам серце милосердне, щоб ми не шукали вигоди, а робили добро з любові.
Допоможи нам бути подібними до Твого Отця Небесного — добрими, лагідними і прощаючими.
Амінь.
Протоієрей о. Ярослав
