ПРО КОРОНАВІРУС І КИТАЙСЬКИХ МУЧЕНИКІВ | REGARDING THE CORONAVIRUS AND THE CHINESE MARTYRS

ПРО КОРОНАВІРУС І КИТАЙСЬКИХ МУЧЕНИКІВ

У 80-их роках разом з тодішнім студентом Богослов’я Юрієм Васильовичем Бриґідиром, який пізніше служив як Настоятель Української Православної Парафії Св. Покрови в Монреалі, відбули паломництво в Грецький Православний Монастир Св. Преображення в Бостоні. Там довідались про Святих Мучеників православних китайців, що постраждали Христа ради у Пекіні в ніч з 11-го до 12-го червня (за юліянським календарем, відповідає 23-го-24-го червня за новим тобто григоріянським) у хвилі гоніння на християнство, щоб, як заявляли т. зв. войовничі ігетуани (яких невірно називають «боксерами»), очистити Китай від чужих навчань та традицій.

І о. Юрій і я обидва набули Ікону цих Мучеників написану спеціяльно для монастиря і вона роками пробували і в моєму домі і в о. Юрія, який передав його Церкві Св. Покрови.

Ось так описує про православних китайців журнал «Фома в Україні»: «Перше свідчення про православних в Китаї належить до 1685 року. А вже на початку XVIII століття указом Петра Першого в Пекіні була заснована Руська Духовна місія. До початку XX століття православна громада Пекіна налічувала кілька сотень людей. Майже всі вони прийняли мученицьку кончину під час повстання «боксерів» проти іноземного втручання в економіку, внутрішню політику і релігійне життя Китаю.

«Народний протест проти колоніалізму влітку 1900 був підтриманий урядом китайського імператора. Одним з гасел боксерів стала боротьба з християнською Церквою і зверненими в християнство китайцями. У ході цієї боротьби були страшно закатовані і вбиті понад 30 000 християн різних конфесій, які не відреклися від Христа, незважаючи на тортури і знущання іхетуанів.»
Коли завершилось це гоніння, як пише журнал «222 з православних були упізнані, їх мощі зібрані і поховані в крипті новозбудованого храму Всіх святих мучеників в Пекіні.» А в роки т. зв. «культурної революції» цей храм був зруйнований. За словами тодішнього начальника Руської духовної місії в Пекіні архимандрита Авраамія (згодом митрополита Іннокетія):
«Ще напередодні [замучення цих сповідників] по всіх вулицях були розклеєні прокламації, які закликали язичників до побиття християн і загрожували смертю кожному, хто наважиться їх покривати. У ніч з 11 на 12 червня [ігетуани] з палаючими смолоскипами, з’явившись у всіх частинах Пекіна, нападали на християнські житла, хапали нещасних християн і катували їх, змушуючи відректися від Христа. Багато в жаху перед катуваннями і смертю відрікалися… щоб врятувати своє життя, і кадили перед ідолами. Але інші, не боячись мук, мужньо сповідували Христа. Їх доля була страшна….Після винищування осель християн їх самих виводили за міські ворота в язичницькі кумирні боксерів, де допитували й спалювали на вогнищах».

Коли пошесть коронавірусу стала поширюватись у березні цього року, я звернув увагу на цю Ікону, яка довго висіла у кухні мого дому. Знайшов Акафист Мученикам, якого написав о. Джефрі Кож, парох Православного Церкви Всіх Святих Північної Америки (юрисдикція Православної Церкви Америки) в Гамільтоні, з доручення свого тодішнього Архиєрея Серафима (Сторгайма). Між іншим дружина о. Джефрі, Добродійка Линда – етнічна китайка, колишній мешканець Гонґ Конґа.

Я вирішив служити цей Акафист щодня доки не промине ця пошесть. Служу переважно в Св. Покрові сам або з участю вірних, котрі зголошуються по телефону – між ними найчастіше буває православний етнічний ірландець Майкл. О. Джеффрі ласкаво погодився, щоб я переклав Акафист на українську мову, і я, коли буваю сам або разом з україномовними вірними служу його по-українському. Впевнений, що разом з нами перед Всевишнім на Небесах моляться і ці Мученики, на землю яких напав цей вірус, який так багато мешканців планети, як в Китаю так і в США та Канаді, немилосердно скосив. Отож молимось спільно з ними.

Молімось, дорогі брати й сестри, кожен як може, одні за одних та за ввесь світ, а особливо за хворих, за тих, що їх доглядають, за тих що трудяться для підтримки життя на планеті, та за тих, що шукають ліків та щеплення населення , щоб пошесть проминула і повернулось спокійне здорове життя на планеті Земля.

REGARDING THE CORONAVIRUS AND THE CHINESE MARTYRS

In the 1980s, I went on a pilgrimage to the Greek Orthodox Monastery of the Holy Transfiguration in Boston together with Fr. George Brygidyr, at the time a student of theology, who later served as Rector of the Ukrainian Orthodox Parish of St. Mary the Protectress (Svyata Pokrova) in Montreal. There we learned about the Holy Orthodox Chinese Martyrs who suffered for Christ in Beijing on the night of June 11-12 (according to the Julian calendar, corresponding to June 23-24 on the new Gregorian calendar) in the wave of persecution of Christianity, which was supposed, as declared by the militant so-called “Yihetuans” (incorrectly called “Boxers”), to purify China of foreign teachings and traditions.
Fr. George and I both acquired the Icon of these Martyrs written especially for the Monastery and had an honoured place for years in my house and that of Fr. George, who later handed it over to the Church of St. Mary the Protectress.
This is how the magazine “Foma v Ukrayini” (“Thomas in Ukraine”) describes the Orthodox Chinese: “The first witness about the Orthodox in China dates back to 1685. And at the beginning of the XVIII century, by decree of Peter the Great, the Russian Spiritual Mission was established in Beijing. By the beginning of the twentieth century, the Orthodox community of Beijing numbered several hundred people. Almost all of them were martyred during the uprising of the “Boxers” against foreign interference in the economy, domestic politics and religious life of China.
“The popular protest against colonialism in the summer of 1900 was supported by the government of the Chinese emperor. One of the slogans of the Boxers announced a struggle against the Christian Church and the Chinese converts to Christianity. During this struggle, more than 30,000 Christians of various denominations who would not renounce Christ despite torture and humiliation by the Yihetuans, were terribly tortured and killed”.

When this persecution ended, according to the magazine, “222 of the Orthodox were identified, their Relics were collected and buried in the crypt of the newly built Temple of All Holy Martyrs of Beijing.” In the years of so-called. “Cultural Revolution” this temple was destroyed. According to the head of the Russian Spiritual Mission in Beijing at the time, Archimandrite Abraham (later Metropolitan Innocent):
“Even before [the martyrdom of these confessors], proclamations were posted on all the streets, calling on pagans to beat Christians and threatening to kill anyone who dared to conceal them. On the night of June 11-12, [Yihetuans] with burning torches, appearing in all parts of Beijing, attacked Christian homes, seized unfortunate Christians and tortured them, forcing them to renounce Christ. Many did renounce out of horror of torture and death … to save their lives, and burned incense before idols. But others, unafraid of torment, courageously confessed Christ. Their fate was terrible …. After the destruction of Christian homes, they themselves were taken outside the city gates to the pagan idols of the Boxers, where they were interrogated and burned at the stake.”
When the plague of coronavirus began to spread in March of this year, I noticed this Icon, which had hung for a long time in the kitchen of my house. I found the Akathist to the Martyrs, written by Fr. Geoffrey Korz, Rector of the Orthodox Church of All Saints of North America (in the jurisdiction of the Orthodox Church of America) in Hamilton, at the request of his Bishop at the time Seraphim (Storheim). Incidentally, the wife of Fr. Jeffrey, Matushka Linda is an ethnic Chinese, formerly a resident of Hong Kong.

I determined to serve this Akathist every day until this plague was over. I serve it mainly at St. Mary the Protectress Church by myself or with the participation of a few faithful who arrange by phone to be present – among these is, very often, an Orthodox ethnic Irishman, Michael. Father Geoffrey has graciously permitted me to translate the Akathist into Ukrainian, and I serve it in Ukrainian when I am alone or with Ukrainian-speaking believers. I am sure that these Martyrs, whose land was invaded by this virus, which has so ruthlessly killed so many inhabitants of the planet, both in China and in the USA and Canada, pray along with us before the Almighty in Heaven. Thus, we pray together with them.
Let us pray, dear brothers and sisters, for one another and for the whole world, and especially for the sick, for those who care for them, for those who work to support life on the planet, and for those who search for a vaccine and a cure, so that the plague might pass away and we might return once more to a calm and healthy life on planet Earth.