Неділя 8-ма після П’ятидесятниці. Євангелія від Матвія 14,14-22.

Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми чули євангельську розповідь про ще одне чудо, звершене Господом серед народу, якого було, як зазначає євангеліст Матвій, п’ять тисяч, крім жінок та дітей.

Спаситель любив людей і звершив багато зцілень, а народ, зібравшись, слухав Його настанови та не хотів розходитись. Натомість ученики Христові почали хвилюватися, адже наступав вечір, і не було що їсти.

Але ми побачили, що після перемовин учеників з Господом знайшлося п’ять хлібів та дві рибини. А потім сталося неймовірне: помолившись та благословивши хліби та рибу, Господь роздає їх учням, котрі дають людям. Їжі стало так багато, що наситилися всі і ще зосталося так кошиків дванадцять.

З цього прикладу ми бачимо, як Милосердний та Люблячий Батько Господь піклується про своє творіння, як духовно, так і тілесно, заспокоює голодні та спраглі не лише душі, але й піклується про їхні тіла. Як говорять, в здоровому тілі здоровий дух. Адже передусім душа потребує духовного хліба, тобто єднання з Богом у молитві, в читанні слова Божого, в таїнстві Євхаристії, коли ми причащаємось Тіла та Крові Господньої.

“Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони нагодовані будуть” — говорить Господь, вказуючи на те, що в людини є жага до пізнання Бога, що людська душа за своєю природою є християнською.

Відчути свою гріховність, побачити себе зсередини — це великий дар, можна сказати іншими словами — це чудо! Адже до цього можна йти роками, а можна зараз, через мить, відкривши своє серце Богу через смирення, терпіння та любов, так, як показував Ісус Христос своїм власним прикладом життя.

Коли душа очищається, вона подібно Спасителю піклується про своїх ближніх, адже коли ми тягарі один одного носимо, то цим виконуємо закон Христа, так говорить нам Святе Євангеліє. Звичайно, що надмірно ми не маємо змоги віддаватися ближнім, але добре слово, якого, на жаль, рідко можна почути, співчуття чужому горю, підтримка, молитва за тих, хто цього потребує, є посильною для нас працею, яка веде до спасіння.

Це буде саме ця їжа, котра збагачує людину духовно, облагороджує та освячує її. Людське життя без їжі неможливе, але без духовної їжі людина стає духовно мертвою або живе інстинктами подібно тварині.

Хто має вдосталь усього, живе сьогоднішнім днем, дбає лише про матеріальне, найчастіше є людиною духовно бідною, нещасливою та хворою. І навпаки, на прикладі преподобного Амбросія Оптинського, котрі мали проблеми зі здоров’ям, жили скромно, мали таке духовне здоров’я, що біля них лікувалися інші, бо сказано в Біблії: “Не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить із уст Божих”.

Ось що значить — не хлібом єдиним житиме людина.

Тому Господь відкинув диявольську пропозицію про те, щоб нагодувати ввесь народ, і всі би пішли за Ним, бо в цьому випадку пішли б не за Христом, не за любов’ю, а за насиченням своєї плоті.

Але не так було, коли Господь звершив чудесне насичення людей, тоді народ прийшов до Христа, ради Христа, бо він побачив Його, як Спасителя.

Тому, дорогі брати і сестри, коли ми йдемо до храму, стоїмо там смиренно на молитві, причащаємося там з однієї чаші Пречистих Тіла і Крові Господньої, направду можна сказати, що звершується чудо насичення, адже тоді ми єднаємось в одне ціле, стаємо причасниками Вічного Життя, духовно отримуємо Благодать Божу, котра лікує хворе та доповнює втрачене.

І нехай наша віра, підкріплена добрими справами, подібно до цих хлібів, примножується, стає основою в нашому житті, а Господь посилає свої милості та Щедроти, щоб гідно пройти це тимчасове поприще нашого життя і досягнути Вічну, Блаженну радість у Царстві Небесному. Амінь!

Протоірей о. Ярослав!